Мозаїка «Образ Анни Візантійської»

У листопаді 2019 року в рамках проєкту-метафори "Париж. Архетипи в мистецтві" ми відвідали Центр Анни Київської та засноване нею абатство Святого Вікентія в м.Санліс. Провідником для нас була чудова Анна Кантер, яка береже пам’ять нашої київської княгині та французької королеви. Результатом цієї поїздки став наш спільний з учасниками подарунок НЗ "Софії Київській" - мозаїка із зображенням Анни Ярославни.

Анна Ярославна - яскравий приклад Жіночого Лідерства в Середньовіччі. За повідомленнями французьких послів, Анна була вродливою, розумною і здобула прекрасну на той час освіту. Будучи королевою Франції і прабабусею понад 30 французьких королів, вона брала участь у суспільному житті королівства, зробила багато для підняття рівня культури та освіти.

19 травня 1051 року у соборі Реймса відбулось вінчання та коронація Анни Ярославни з королем Фраціїї Генріхом І. Дівчина привезла із собою коштовні подарунки, серед яких Анна привезла до Реймса легендарне Реймське Євангеліє - одну з найдавніших відомих книжок Київської Русі, на якій французькі королі складали присягу

За участі Анни за часи її правління були побудовані: абатство св. Нікасія у Реймсі, абатство Сен-Мартен-де-Шан, абатство Сен-Вінсент-де-Сенліс 

Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Анні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ.

Анна та Генріх мали трьох дітей: Філіп I - король Франції, Гуго Великий - очільник першого Хрестового походу та блаженна Едігна - покровителька Баварії.

Через 900 років після життя Анни, саме завдяки їй, в 1930-ті Софію Київську не було зруйновано радянською владою, через заступництво Франції за спадщину батька французької королеви.